Вибір матеріалу є важливим елементом зниження ризику та забезпечує тривалу безпеку та продуктивність труб і компонентів.
Шукаючи нержавіючу сталь з відмінною стійкістю до міжкристальної корозії, зверніть увагу на низьковуглецеві сплави (часто позначаються літерою L.).
При виборі низьковуглецевих сплавів варіанти з відсотком вуглецю нижче 0.03 відсотка забезпечать недостатню кількість вуглецю для утворення карбіду.
Якщо низьковуглецеві сплави не підходять для використання за призначенням, сплави з додаванням титану або ніобію також забезпечують виняткову стійкість до міжкристалічної корозії.
Однак сплави з додаванням титану або ніобію сприйнятливі до спеціалізованої форми міжкристалічної корозії, яка називається ножовою атакою.
Це відбувається, коли вуглець взаємодіє з титаном або ніобієм замість хрому.
На щастя, термічна обробка часто може вирішити проблему і повернути структуру металу майже до початкового стану.
У деяких випадках відпал у розчині (також відомий як відпал із загартуванням або гасіння розчином) є ефективним засобом зворотного ушкодження міжкристалічної корозії в аустенітних нержавіючих сталях.
Процес включає нагрівання металу до температури від 1060 градусів до 1120 градусів (1940 градусів F і 2048 градусів F).
Після нагрівання метал гартується водою, швидко охолоджуючи його та затверджуючи зерно та структуру.
На жаль, цей метод менш ніж ідеальний для обробки великих збірок. Крім того, він не захищає труби та інші компоненти від пошкоджень у разі зварювання чи ремонту.
ASTM International пропонує стандарти, які допомагають визначити сприйнятливість даного сплаву або компонента до міжкристальної атаки наступним чином:
ASTM A262 - 15: Стандартні методи виявлення сприйнятливості до міжкристальної атаки в аустенітних нержавіючих сталях
ASTM A763 - 15: Стандартні методи виявлення сприйнятливості до міжкристальної атаки феритних нержавіючих сталей